Туберкульоз — інфекційна хвороба, яку спричиняють мікобактерії туберкульозу (бактерії комплексу Mycobacterium tuberculosis).
Найбільш поширеним є туберкульоз легень, але недуга може вражати й інші органи та системи організму, крім волосся та нігтів.
Передається туберкульоз від людини, яка має відкриту форму туберкульозу (з активним бактеріовиділенням), до іншої людини повітряним шляхом під час кашлю, розмови, чхання тощо. Ризик інфікування залежить від тривалості та інтенсивності контакту і від кількості бактерій, які вдихає здорова людина. Ймовірність розвинення хвороби після контакту з бактеріями залежить від стану імунної системи. Якщо вона не здатна стримувати інфекцію, розвивається туберкульоз.
Туберкульоз — виліковне захворювання, успіх лікування залежить від вчасно розпочатого прийому ефективних медпрепаратів і дисципліни пацієнта у дотриманні всіх рекомендацій лікаря та регулярності прийому ліків.
Туберкульоз розвивається у майже 10% людей, інфікованих бактеріями туберкульозу. Особливо чутливі до туберкульозу люди з ослабленою імунною системою (через хронічні захворювання чи прийом певних ліків) та маленькі діти, оскільки їхня імунна система ще не сформована. Щоб захистити дитину від важких форм туберкульозу, застосовують вакцину БЦЖ.
Симптоми туберкульозу
Клінічні симптоми та прояви Туберкульоз (легеневий)
- Початок захворювання Як правило, поступовий протягом кількох тижнів, інколи — місяців
- Загальноінтоксикаційний синдром Зниження працездатності, загальна втомлюваність
- Підвищення температура тіла Як правило, незначний підйом температури тіла до 37–37,2 °C, за тяжких форм — виражена гарячка
- Підвищена пітливість вночі Характерна
- Зниження маси тіла без визначеної причини Характерно
- Кашель Триває понад 2 тижні, періодичний, зазвичай з мокротинням
- Задишка (утруднене і прискорене дихання) З’являється внаслідок фізичного навантаження. Виражена задишка характерна для тяжких поширених форм туберкульозу зі значним ураженням легеневої тканини
- Кровохаркання Характерне для тяжких поширених форм туберкульозу зі значним ураженням легеневої тканини
Діагностика туберкульозу
Діагностика туберкульозу полягає у визначенні локалізації патологічного процесу, мікробіологічному підтвердженні захворювання на ТБ та ідентифікації збудника, а також обов’язковому визначенні чутливості мікобактерій туберкульозу до лікарських засобів, які застосовують для лікування.
Усіх людей, які звернулися по медичну допомогу із симптомами та захворюваннями, за наявності яких пацієнта обстежують на ТБ, а також осіб з симптомами, що можуть свідчити про туберкульоз, обстежують на легеневий та/чи позалегеневий ТБ із застосуванням загальноклінічних, мікробіологічних, радіологічних методів.
