Профілактика варикозно-трофічних виразок шляхом боротьби з варикозною хворобою нижніх кінцівок
Варикозно-трофічні виразки займають важливе місце у роботі лікаря загальної практики. Частота даного захворювання серед дорослого населення – 2%, а серед населення старше 65 років – до 6%.
Хворі скаржаться на наявність виразки, яка довго не заживає, з гнійними виділеннями з поверхні рани, часто у великій кількості, відчуття стягнення шкіри, зуд, що посилюється вночі, болі в нижній третині гомілки, неможливіть рухатися.
Виразка локалізується на внутрішній поверхні нижньої третини гомілки, має овальну форму, з ділянками некротичних змін, з грануляціями і неприємним запахом. Шкіра навколо зтоншена, пігментована, гіперемована з ціанотичним відтінком, можуть бути екзематозні зміни, шелушіння.
Найчастіше, в анамнезі варикозне захворювання вен нижніх кінцівок, поверхневий або глибокий тромбофлебіт або посттромбофлеботичний синдром, а також коморбідна патологія у вигляді цукрового діабету, як інсулінозалежного, так і інсулінонезалежного, облітеруючий атеросклероз, артеріальна гіпертензія, перенесені травми нижніх кінцівок.
Саме перед виникненням варикозно-трофічних виразок прогресують симптоми порушення венозного кровотоку кінцівки – посилення відчуття важкості в ногах, судоми м’язів, білью зуд.
Багато ускладнень мають варикозно-трофічні виразки, на які варто звернути увагу: піодермія, екзема, мікотичні ураження шкіри, бешиха, лімфедема, тромбофлебіт, періостит, артроз гомілковостопного суглобу, малігнізація.
Пацієнти, які звернулися до сімейного лікаря, з даною патологією, обов’язково мають отримати консультацію судинного хірурга для вирішення можливості і доцільності хірургічного лікування.
Консервативне лікування включає в себе еластичну компресію для покращення венозного відтоку і зменшення рефлюкса через недостатні клапани, зменшення набряку. Оптимальний метод – медичний компресійний трикотаж, який дозволяє забезпечити фізіологічний розподіл тиску від стопи до верхньої третини стегна, в залежності від тиску виділяють 4 компресійні класи, підбір здійснюється індивідуально, в залежності від ступеня венозної недостатності,
Системна терапія – це перш за все, флеботропні засоби, які підвищують тонус венозної стінки, покращують лімфовідтік і мікроциркуляцію. Для покращення мікроциркуляції також доцільним є прийом петоксифіліну. При розвитку гнійно- запальних ускладнень необхідна вже системна антибактеріальна терапія. Місцево найкращим вибором є багатокомпонентні мазі на гідрофільній основі – Левомеколь, Діоксиколь, Офлокаїн, Мірамістин. Мазі на жировій основі краще не використовувати, так як вони посилюють перифокальну інфільтрацію за рахунок погіршення відтоку вмісту рани і створення умов для росту бактерій і прогресування гнійно-запального процесу.
Так як, основним фактором, що призводить до виникнення виразки є варикозна хвороба нижніх кінцівок, яка є практично у кожного старше 65 років, необхідно дотримуватися лікувально-охоронного режиму, що передбачає перебування у горизонтальному положенні з припіднятими нижніми кінцівками. Пацієнтам необхідно пам’ятати, що перехід з горизонтального у вертикальне положення призводить до підвищення венозного тиску нижніх кінцівок під впливом гідростатичного фактору у 8-14 разів, саме тому протипоказано перебування стоячи протягом тривалого часу. Погіршує венозний відтік підняття важкого внаслідок підвищення внутрішньочеревного тиску.