Всесвітня організація охорони здоров’я визнала відмову від вакцинації глобальною загрозою людству. Наразі в Україні є достатньо вакцин проти всіх 10 захворювань за Календарем щеплень, а колективного імунітету (коли вакциновані 95-97% населення) – немає проти жодного.В цій статті сформулювані головні тези, які ви маєте знати про вакцинацію і реальні загрози вашому життю.
Факт 1: Вакцинація – це захист від 10 смертельно небезпечних хвороб
-
- Гепатит В викликає вірус, який вражає печінку, призводить до розвитку цирозу і раку печінки, а це може призвести до смерті.
- Туберкульоз передається повітряно-крапельним шляхом, призводить до ураження легень, кісток, туберкульозного менінгіту, смерті.
- Поліомієліт викликає вірус, який передається через брудні руки, забруднені харчові продукти і воду, іноді — повітряно-крапельним шляхом, вражає нервові клітини, що відповідають за рухи, і викликає параліч. Паралітична форма поліомієліту невиліковна.
- Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, проявляється у вигляді ангіни, під час якої у горлі утворюються плівки, що ускладнюють дихання і можуть призвести до смерті.
- Кашлюк передається повітряно-крапельним шляхом, характеризується запаленням дихальних шляхів і супроводжується нападами спазматичного кашлю, який може призвести до зупинки дихання.
- Правець передається при потраплянні в рани зараженого ґрунту, предметів (наприклад, цвяхів), проявляється сильними судомами, які можуть призвести до переломів кісток.
- ХІБ-інфекція (гемофільна інфекція) передається повітряно-крапельним шляхом, у дітей від 5 років провокує розвиток пневмонії, гнійного менінгіту, запалення надгортанника, що призводить до задухи (епіглотиту), запалення середнього вуха (отиту), гнійного запалення суглобів (артриту), запалення кістки (остеомієліту), “зараження” крові (сепсису).
- Кір передається повітряно-крапельним шляхом, може призвести до запалення мозку (енцефаліту), ураження органу слуху, інвалідності, смерті.
- Краснуха передається повітряно-крапельним шляхом, особливо небезпечна при вагітності.
- Епідемічний паротит (свинка) передається повітряно-крапельним шляхом, особливо небезпечний при вагітності, в рідких випадках може призвести до смерті.
Вакцинація – єдиний надійний спосіб захисту від хвороб і важких ускладнень.
Факт 2: Дорослі теж мають вакцинуватись – кожні 10 років, безоплатно
За національним Календарем профілактичних щеплень усі дорослі повинні вакцинуватись від дифтерії і правця. Вакцини проти цих хвороб формують імунітет на 10 років, тому важливо регулярно (кожні 10 років) робити щеплення.
Якщо в дитинстві не вакцинувалися, або невідомо, вакциновані чи ні, необхідно отримати як мінімум три дози вакцини АДП-М – спочатку перша доза, через місяць – друга, через 6 місяців після другої – третя.
В усіх областях України є безоплатна і якісна вакцина для профілактики дифтерії та правця із зменшеним вмістом антигена, яку застосовують для дорослих. Наразі зробити щеплення можна у комунальних (“державних”) закладах охорони здоров’я, що надають первинну допомогу (там, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри).
Факт 3: Безоплатно вакцинуватись можна у “державних” медзакладах, з літа 2019 року – також і в приватних
Перші вакцини – від гепатиту В і туберкульозу – дитина отримує в 1 і 3-5 добу від народження. Дуже важливо вчасно отримати ці щеплення, тому їх зазвичай проводять пологових будинках.
Усі вакцини за Календарем щеплень (ті, що закупила держава і для пацієнтів є безоплатними) – наразі роблять ЛИШЕ у комунальних закладах охорони здоров’я, що надають первинну допомогу. Їх ще часто називають “державними”. Це ті заклади охорони здоров’я, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри. Також ви зможете вакцинуватись самі або вакцинувати свою дитину у лікаря-ФОП чи приватній клініці – у свого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, з яким підписали декларацію.
Якщо ще не обрали свого лікаря – саме час це зробити.
Безоплатно вакцинуватись чи надолужити пропущені щеплення можуть:
- усі діти до 18 років – від усіх хвороб за Календарем (вакцинуватись можуть навіть ті діти, які мають фальшиву довідку про щеплення, але насправді не були вакциновані);
- дорослі – проти дифтерії і правця;
- дорослі з груп ризику – військові, учасники ООС, медики, освітяни, студенти – проти кору, паротиту і краснухи.
Усі інші вакцини, що НЕ входять до Календаря щеплень – рекомендовані. Це, наприклад, вакцини проти грипу чи вірусу папіломи людини. Їх не закуповує держава за кошти Держбюджету. Їх можна купити за власний кошт в аптеці чи приватній клініці і пройти вакцинацію – у свого лікаря безоплатно. Зверніть увагу: найчастіше вакцини потребують особливих умов температурного режиму, тому перед тим, як купувати вакцину, порадьтеся зі своїм лікарем.
Факт 4: Нині в Україні є абсолютно усі вакцини за Календарем
Якщо у вашому медзакладі немає вакцини:
- Зверніться до головного лікаря медзакладу для з’ясування причини.
- Якщо головний лікар не може надати необхідну інформацію, зверніться в управління охорони здоров’я області.
Уряд зобов’язав обласні департаменти охорони здоров’я контролювати наявність ліків і вакцин у кожному медзакладі (Постанова КМУ №298). Тепер саме управління чи департамент охорони здоров’я має моніторити, чи є достатньо вакцин у кожному медзакладі первинної допомоги області і за потреби оперативно перерозподіляти їх між закладами. Тобто якщо у якомусь районі, місті чи медзакладі області закінчується конкретна вакцина, обласний департамент повинен оперативно організувати надходження потрібних вакцин із тих медзакладів області, де є їх надлишок.
3. Якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться на гарячу лінію Уряду з номером телефону 1545.
Вакцинація – це ваше право, гарантоване законодавством України, а також обов’язок, адже це – персональний захист і безпека для оточуючих. Уся країна вважається захищеною від хвороби, коли сформовано так званий колективний імунітет: 95-97% населення країни мають щеплення від конкретної хвороби. Колективний імунітет захищає тих людей, які не можуть вакцинуватись з медичних причин. Наразі в Україні немає колективного імунітету проти жодного з 10 захворювань, вакцинація проти яких входить до Календаря щеплень.
Факт 5. Вакцини не викликають аутизм і не перевантажують імунітет
Вакцини для України за кошти Державного бюджету закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). Вони якісні і ефективні, мають гарантію якості (прекваліфікацію) Всесвітньої організації охорони здоров’я і широко використовуються у різних країнах світу.
Один із найбільш поширених міфів про вакцинацію – те, що вакцини можуть викликати аутизм. Це неправда. Десятки наукових досліджень спростовують такий зв’язок. Нещодавно опублікували чергові дані масштабного дослідження в Данії: вакцинація проти кору, паротиту та краснухи не підвищує ризик аутизму, навпаки – вакциновані КПК діти мали на сім відсотків меншу ймовірність аутизму, ніж невакциновані.
Так само вакцини не перевантажують імунітет. Віруси у вакцинах настільки ослаблені, що не можуть вплинути на імунітет. Навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, задіється лише 0,1% імунної системи. А от природне інфікування певними вірусами, яке підтримують антивакцинатори, може ослабити імунну систему. При інфекційному захворюванні навантаження на імунітет у кількасот разів вище, ніж при вакцинації.
Факт 6: Підвищення температури, виникнення набряку, ущільнення чи почервоніння у місці ін’єкції – нормальні реакції організму на вакцину
Такі реакції організму пов’язані з механізмом дії певних вакцин і здебільшого тривають протягом одного-двох днів.
Щоби сформувати оптимальну імунну відповідь на введені антигени (компоненти вакцини, до яких, власне, і формується імунітет) до деяких вакцин додають спеціальні речовини-ад’юванти. Вони можуть зробити місцеву реакцію більш вираженою. Наш організм помічає введені антигени, що є у вакцині, і вступає з ними у взаємодію
В переважній більшості випадків такі реакції проходять самостійно. Небезпеки здоров’ю дитини вони не несуть.
Зверніться до лікаря, якщо:
- у дитини висока температура, яка важко збивається жарознижувальними препаратами;
- дитина тремтить або здригається так, наче їй холодно;
- дитина млява, дуже зблідла;
- дитина відмовляється від води та їжі, блює;
- дитина виразно занепокоєна, довго плаче.
Такі симптоми зазвичай не пов’язані з вакцинацією, але можуть збігатися з нею у часі, і можуть бути ознаками серйозного захворювання і потребують уваги лікаря.